На думку вчених, ванілінова система зберігання електроенергії (батареї з ваніліну) – важливий крок на шляху до екологічно стійкого зберігання енергії. Штефан Шпірк з австрійського Інституту біопродуктів і паперових технологій зі своєю командою зуміли зробити проточні окислювально-відновлювальні батареї більш екологічно чистими.
Досягти цього вдалося, замінивши їх основний елемент – рідкі електроліти, які в більшості
випадків складаються з екологічно шкідливих важких металів або рідкоземельних елементів на звичайний ванілін.
Група фахівців з Грацького технологічного університету розробили методику перетворення ароматичної та смакової добавки ванілін в окислювально-відновний електроліт для рідких батарей. Відкриття вчених складно переоцінити за значимістю, оскільки нова технологія є концептуальною ланкою на шляху до створення екологічно стійкого сховища енергії.

Один з авторів дослідження назвав нову розробку проривом в області стійких технологій зберігання енергії. Його команді вдалося створити елементи живлення таким чином, щоб майже не шкодити екології.
Зараз при виготовленні батарей використовується рідкий електроліт, що складається з екологічно шкідливих важких металів або різних рідкоземельних елементів. Їх період розпаду не тільки занадто довгий, але і негативно впливає на склад грунту, саме тому можливість використання
більш екологічної сировини є значущим відкриттям.
Наразі ванілін в основному використовують як ароматичну добавку, але крім цього, він є одним з небагатьох речовин, вироблених з лігніну за допомогою тонкого очищення. Лігнін являє собою складне полімерне з’єднання, що утворюється в клітинах рослин, а також в деяких видах водоростей.
Команді вдалося розробити новий спосіб переробки лігніну в ванілін. Вони переробляють ванілін у окислювально-відновний матеріал за допомогою м’якої і зеленої хімії без використання токсичних і дорогих металевих каталізаторів, щоб використовувати його в системах зберігання електроенергії.
Процес працює при кімнатній температурі і може бути реалізований за допомогою звичайної побутової хімії. Перевагою є те, що ванілін доступний у великих кількостях. Його можна не лише
купити в супермаркеті, але і відокремити від лігніну, що з’являється у вигляді відходів в
результаті виробництва паперу, за допомогою простої реакції.
Таким чином розробка Спірко, що була нещодавно запатентована, виглядає економічно привабливою. Вчені підійшли до наступного етапу, на якому хочуть монетизувати технологію. Вони вбачають в цьому досить великий потенціал, оскільки їх спосіб можна реалізовувати
буквально в домашніх умовах.
Крім описаних вище екологічних переваг, варто зауважити, що проточні окислювально-відновні батареї легше масштабуються і є більш безпечними, ніж літій-іонні батареї. Також для певних сфер вони також можуть бути вигіднішими, оскільки довше тримають заряд.
Читайте найцікавіші еконовини АРТ-ЕНЕРГО в Telegram та Фейсбуці

